Схема терапія

Схема терапія (СТ) розвинулася з когнітивної терапії як метод лікування важких пацієнтів. Джеффрі Янг та інші пов’язували дезадаптивні схеми з досвідом залишеності та іншими токсичними дитячими переживаннями. Схеми є відображенням незадоволених життєво важливих потреб дитини та наслідком її адаптації до негативного досвіду, такого як сімейні сварки, відкидання, ворожість чи агресія з боку батьків, вихователів або однолітків, а також недостатня батьківська підтримка та турбота. Для CT характерний фокус на емоціях та готовність досліджувати дитячий чи підлітковий досвід, що лежить в основі психологічних проблем.

Янг докладно описав ранні дезадаптивні схеми, які визначав як «само-деструктивні емоційні та когнітивні патерни, що склалися в ранньому дитинстві і зберігаються протягом усього життя». Схеми виявляються шляхом клінічного спостереження і виявляються з різним ступенем інтенсивності у всіх або деяких галузях функціонування індивіда. Основним внеском Дж. Янга у формуванні концепції схем стало поняття активації. Тяжкість схеми визначається швидкістю її активації, вираженістю афекту та тривалістю дистресу.

СТ дозволяє описати внутрішній світ дитини, що стає згодом внутрішнім світом дорослої людини. У той час як у ранньому дитинстві схеми є способом адаптації дитини до загрозливих виживання ситуацій, у дорослому стані вони стають «неконгруентними, дисфункціональними і обмежують, але при цьому надзвичайно стійкими та часто несвідомими».

Під час розробки концепції схем Янг та інші спиралися на безліч джерел, проводячи паралелі та різницю між основними психотерапевтичними підходами, включаючи «переформульовану» модель Бека, психоаналітичну теорію, теорію прихильності Дж. Боулбі (особливо в частині, що стосується поняття «внутрішньої робочої моделі») та емоційно-фокусовану терапію. СТ також увібрала в себе техніки транзактного аналізу та гештальт-терапії. Дж. Янг також описував СТ як індивідуальну терапію із системними наслідками. Широта підходу, його простота та інструментальність дозволяють застосовувати СТ у різних контекстах.

Дж. Янг виділив п’ять категорій базових емоційних потреб, які можна також розглядати як основні завдання терапії:
• безпечна прихильність та прийняття
• автономія та компетентність
• реалістичні межі
• спрямованість на себе та вільне вираження потреб та емоцій
• спонтанність та здатність отримувати задоволення