Іпохондрія

Іпохондрія характеризується постійною занепокоєністю або страхом щодо можливості наявності одного чи кількох серйозних, прогресуючих або небезпечних для життя захворювань. Занепокоєність супроводжується: 1) повторюваними та надмірними поведінками, пов’язаними зі здоров’ям, такими як неодноразові перевірки тіла на ознаки хвороби, витрачання надмірної кількості часу на пошук інформації про хворобу, якої ви побоюєтеся, неодноразові пошуки заспокоєння (наприклад, організація кількох медичних консультацій); або 2) дезадаптивна поведінка уникнення, пов’язана зі здоров’ям (наприклад, уникає відвідування лікаря). Симптоми призводять до значного страждання або значного порушення в особистих, сімейних, соціальних, освітніх, професійних чи інших важливих сферах функціонування.

Іпохондрія (або іпохондричний розлад, у сучасній термінології частіше називається розлад тривоги за здоров’я, англ. health anxiety disorder) — це психічний стан, при якому людина надмірно турбується про своє здоров’я, часто вважаючи, що має серйозне захворювання, попри відсутність об’єктивних медичних доказів. Такі люди можуть інтерпретувати звичайні тілесні відчуття (наприклад, головний біль чи прискорене серцебиття) як ознаки смертельної хвороби.

Основні ознаки:

• Постійна заклопотаність своїм здоров’ям.
• Часті перевірки тіла (наприклад, мацання пульсу, огляд шкіри).
• Уникнення (наприклад, лікарів через страх “поганих новин”) або, навпаки, надмірні відвідування медиків.
• Недовіра до діагнозів, якщо вони заперечують хворобу (“лікар помилився”).
• Сильна тривога, яка не зменшується після обстежень.

Відмінність від соматичних розладів

При іпохондрії людина боїться можливої хвороби в майбутньому, тоді як при соматоформних розладах основна увага приділяється наявним фізичним симптомам, які не мають медичного пояснення.

Причини

• Психологічні — підвищена тривожність, минулі травми (наприклад, втрата близької людини через хворобу).
• Біологічні — чутливість до тілесних сигналів.
• Соціальні — вплив медіа, історії про рідкісні хвороби.

Лікування

• Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — допомагає змінити катастрофічні думки про здоров’я.
• Медикаменти — антидепресанти чи анксіолітики за потреби.
• Майндфулнес — для зменшення фокусу на тілесних відчуттях.

Приклад

Людина відчуває поколювання в руці, гуглить симптоми й вирішує, що це інсульт, хоча обстеження показують норму. Тривога залишається, і вона шукає нові “докази”.